Рік війни...

Хочеться щось написати щодо річниці війни... Точніше, хотілося написати... Спробував... Памʼять закопала всі слова... Забила цвяхи з внутрішнього боку Домовини Душі... Неможливо говорити про Надію, якщо ти не пережив Відчай... Якщо ти не пережив Відчай, ти не знаєш, що таке Надія... Інакше всі роздуми про Надію - лицемірство, пустота, словоблуддя позитивізму... Неможливо пізнати суть Воскресіння, не усвідомивши Смерть... Неможливо пізнати Молитву, не усвідомивши Христове: "Отче, навіщо? .... навіщо Ти полишив мене?" Неможливо говорити про цінність Життя, якщо тобі не приходилось приймати особисто рішення, Хто житиме, а кому ти відмовляєш у допомозі Жити (як би раціонально це не звучало)... Неможливо пізнати суть Правди, якщо ти не брехав.... якщо ти особисто не брехав заради Життя... евакуації... якщо тобі життя Іншого не було важливіше за свою "праведну душу".... Як легко говорити про прощення і примирення, якщо ти сам не мав досвіду Насилля і Ненависті... Як легко бути Духовним, коли ти зрікся Співчуття Мойсеєвого: "то й мене, Боже, витри зі Своєї Книги Життя, бо без свого народу я не хочу мати Вічності з Тобою"... І ще... сьогодні ні один колишній "русняво-духовний" колега і той, хто вважав мене своїм товаришем, не написав мені абсолютно ніде ні слова співчуття, ні слова молитви... попри все те, що було зроблено і особисто, і як для духовного навчального закладу... Моя єдина думка сьогодні.... думка в річницю війни: я вірю Богу... я вірю Богу і ЗСУ... Я мрію, щоб кожен росіянин здригався, чуючи слово "ЗСУ" чи "ВСУ"... Я молюся молитвами Давида... Так, Давида, який любив Вирсавію, який багато "накосячив" у своєму житті...., але щось у його стосунках з Богом було таке, що саме його молитви і Псалми Господь наш лишив нам як приклад... як приклад щирості перед Господом попри жагу, яка так часто сліпила йому очі і розум... Вірую, Господи, допоможи моєму невірству.... І спаси Вероніку, росіянку, біженку, від смерті... Біженці-сироти не мають національності... І останнє: якщо ви пацифіст, який ховається від українських реалій в іншій країні, з сильною армією, економікою і ядерною зброєю, повертайтесь додому.... не обманюйте себе... не обманюйте, перш за все, себе... Якщо ви закликаєте зневажати все Земне заради..., ви ні чим не відрізняєтесь від Диявола... Саме він перший, хто закликав зневажати все те, що сотворив Господь... Ми ж ніби молимось: "як на Небі, так і на Землі"... Надто багато слів для людини, яка не хотіла нічого писати... Все інше - між рядками... Можна засуджувати вже, і звинувачувати в "разжигании" та бездуховності... Шануймося, чи що?...
--
Тарас Дятлик, Україна
24 лютого 2023